НІМЕЦЬКІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ТЕРМІНИ ТА ЗАСОБИ
ЇХ ПЕРЕКЛАДУ
Становлення і розвиток термінології,
семантична структура термінів перебувають в центрі уваги фахівців багатьох
галузей знання. Кожна наука прагне максимально впорядкувати термінологію, якою
вона користується, і, встановивши однозначну співвідносність між словом і
термінованим поняттям, досягти максимальної точності й лаконічності кожного
терміна. Головною відмінністю технічної літератури від художньої і
соціально-політичної є насиченість тексту спеціальними термінами, які просто
відсутні не тільки в звичайних, але й у термінологічних словниках. Отже, це і
зумовило актуальність дослідження.
Проблемами утворення і перекладу термінів займалися такі вчені, як
О. І. Білодід, Л. П. Білозерська, О. М. Вакуленко,
А. С. Дяков, І. С. Квитко, Т. Р. Кияк,
О. І. Смірницький.
Мета дослідження – висвітлення основних засобів перекладу німецької
науково-технічної літератури.
Серед можливостей творення німецьких термінів існують певні закономірності.
Розуміння та знання цих особливостей може допомогти перекладачеві здійснити
адекватний переклад. У німецькій мові терміни-назви професій утворюються за
допомогою частотного суфікса чоловічого роду - er та його розширеного варіанта суфікса - ler: Dreher – токар.
Серед іншомовних дериватів регулярними та частотними є суфікси чоловічого роду – at, – ent, – ier, - ist, -loge, - ast, -
rch та жіночого - iere: Kandidat –
кандидат; Bakteriologe – бактеріолог,
Metalloge – фахівець з металознавства. З механізацією та автоматизацією
виробництва зросла соціальна потреба в предметних назвах зі значенням знарядь
праці (пристроїв, приладів, машин, механізмів) та інших конкретно-предметних
найменувань. Семантико-синтаксичну функцію інструменталя в українській мові
реалізують суфікси - ник/ - льник; - ач;
- акяк, - ок, - ерор. У сучасній німецькій мові вживається невелика
кількість суфіксів, в саме: продуктивний, частотний суфікс чоловічого роду - er: Abschneider – сепаратор; - el – суфікс чоловічого та жіночого роду,
непродуктивний, не частотний: Schlagel -
молоток; - erei – розширений варіант суфікса жіночого роду – ei: Bohrerei – свердловий цех, Gerberei – дубильня [1, 64].
Значення побічних, відпрацьованих продуктів чи відходів в німецькій мові
передається за допомогою префікса аb- :
der Abdraht – ошурки, тирса [1, 181].
Особливо широко використовуються у термінології складні слова. Поява
термінів складної структурної будови найбільше зумовлена потребою передати два
значення в одному слові. Складні терміни (композити) утворюються внаслідок
об'єднання в одній лексичній одиниці двох чи більше основ повнозначних слів. В
німецькій мові найчастіше зустрічаються такі композити: іменник
+ іменник: der Tonbeton –
глинобетон; прикметник + іменник: der Schnellstah – швидкоріжуча сталь; дієслово
+ іменник: der Schreibkopf –
друкуюча голівка; іменник + прикметник: klimabestandig – стійкий до клімату; прикметник + Partizip І: selbstpolierend – самополіруючий; прикметник
+ Partizip II: tiefgekuhlt – сильно охолоджений [3,
54].
У прикметників для передачі пасивного значення використовують суфікс - bar: ausfuhrbar – здійсненний. Для
вираження значення відсутності якоїсь ознаки використовують в німецькій мові
суфікси: - los, - frei, які в
українській мові передаються за допомогою суфікса – без. Наприклад: stickstofffrei – безазотний. У
прикметниках, що виражають кратність чи повторюваність, використовуються суфікс
– fach: dreifach – тричі. При передачі значення подібності з предметом,
відповідності ознаки використовують суфікс - artig: wellenartig - хвилеподібний.
Також в німецькій в мові, так само як і в українській мові, є дуже багато
запозичень. У німецькій мові запозичення з англійської мови найчастіше
зустрічається в економічній та комп'ютерній сферах, оскільки ці галузі
розвивалися активно в США. Наприклад: der
Salesmanager – менеджер з продажу,
die Hardware – апаратне забезпечення [1, 190].
У дієсловах для вираження значення повторної дії використовують такі
префікси, як wieder-, nach- : nachmessen
– повторно вимірювати. Для передачі значення зникнення чи віддалення
використовують префікс ent- : entrosten – усунення іржі. Аби передати
значення напрямку руху вверх, відкритого стану, збільшення об'єму
використовують префікс auf- : aufblasen
– роздувати, надувати. Для передачі
руху назовні в німецькій мові використовується префікси aus-, heraus- : ausdunsten – випаровуватись. Для передачі
наближення чи початку дії в німецькій мові використовують префікс an-: anbrennen – запалюватись. Для
передачі руху крізь щось та для передачі процесу подолання перепон в німецькій
мові використовують префікс durch-:
durchblasen – продувати. Для передачі значення віддаляння та зменшення у
німецькій мові використовують префікси ab-,
herab-: herabtransformieren –
зменшувати шляхом трансформації. Також в термінології німецької мови має
місце таке явище як субстантивація, наприклад: das Ausstrecken – витяжка; das Sondieren – зондування, das Bremsen –
заторможування.
Найбільш продуктивними є префікси: un-,
ur-: die Unverletzichkeit-недоторканність, das Urheberrecht – авторське право,
серед дієслівних префіксів - miss-, zer-,
er-, ver-, be-, ent-: die Missbilligung – догана, der Misssbrauch – зловживання, der Verdacht – підозра, die Berufung –
апеляція, der Beschluss – рішення,
die Beschwerbe – скарга [1, 263].
З напівпрефіксів, що часто зустрічаються в іменниковому та прикметниковому
юридичному термінотворенні, можна виокремити такі: selbst, außen, gegen, haupt – das Hauptverfahren – судовий процес,
gesamt, neben, ininner-, voll – der Vollzug – виконання та інші.
Терміни, побудовані за суфіксальним типом, визначаються такі: - ung, - er, - е: Abstimmung, Arbeitgeber,
Anfrage, Abgeordnete. Продуктивними суфіксами прикметників є: - ig: bedurftig; - lich: beweglich.
Для утворення термінів використовуються також напівсуфікси, найбільш продуктивними
серед них є такі: напівсуфікси
іменників: macht (die Eigenmacht),
recht (das Begnadigungsrecht – право помилування, das Beschwerderecht), stuck (das
Grundstuck); напівсуфікси
прикметників: fahig (kautionsfahig – той, хто має право виступати
поручителем; той, хто може внести
заставу) [4, 38].
Найпоширенішим є тип поетапної деривації: перший етап –
префіксація, другий етап – суфіксація, що зумовлено необхідністю номінації вже
іншого спеціального поняття та виникненням нової термінологічної одиниці.
Відомо, що основною ознакою терміна є його кореляція з поняттям відповідної
галузі знань. Враховуючи цю властивість терміна, важливо простежити його
семантичні смислові зв'язки із загальновживаним словом. Однією з найскладніших
проблем у лексикографічному описі слова-терміна є розмежування полісемії та
омонімії.
Якщо два ідентичні звукові комплекси є одним словом, то у відповідності до
існуючої лексикографічної традиції їм має відповідати одна словникова стаття, а
якщо вони за своєю суттю різні – то дві, три і т.д. Однак у тлумачних словниках
опис численних значень одного і того самого знака здійснюється шляхом пояснення
одного значення через інше без пояснення зв'язку між ними та без урахування
його узагальнюючої природи слова-терміна [3, 136].
Терміни, на відміну від слів «широкого вжитку» всередині свого
термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном
різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія.
Омонімія – одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують
лексико-семантичну систему кожної з них.
У зв'язку з появою нових галузей, відкриття нових явищ, виникають значні
труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і
вузькоспеціальної термінології: загальнонаукові і загальнотехнічні терміни – це терміни, які вживаються в
декількох галузях науки і техніки.
Галузеві терміни – це терміни, які вживаються лише в
одній галузі знань. Наприклад: der
Rechtsanspruch – правова претензія.
Вузькоспеціальні терміни – це терміни, які характерні для
спеціальності даної галузі. Наприклад: die
Ordnungsverwaltung – адміністративна діяльність
щодо забезпечення суспільного порядку [2, 198].
Термін, як правило, виконує дві функції –
номінативну (тобто називає поняття) та функцію відображення
змісту поняття.
Отже, розуміння та знання цих особливостей може допомогти перекладачеві
здійснити адекватний переклад, першочергово зрозуміти зміст та потім спробувати
знайти повні еквіваленти термінам у мові перекладу.
Література
1.
Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина и
терминологическая номинация / Володина М. Н. – М. : Наука,
1998. – 390 с.
2.
Карабан В. І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і
технічної літератури на українську мову / Карабан В. І. – К. :
Політична думка, 1997. – 300 с.
3.
Кравченко А. П. Немецкий для юристов / Кравченко А. П. –
Ростов : Феникс, 1997. – 288 с.
4.
Формановская Н. И. Речевое взаимодействие: коммуникация и прагматика
/ Формановская Н. B. – М. : Икар, 2007. – 480 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий