СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФО ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУП
«БАГАТСТВО-БІДНІСТЬ, ЗАОЩАДЛИВІСТЬ-МАРНОТРАТНІСТЬ, ДІЛОВІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ,
БОРГ, ПРИБУТОК-ВИТРАТИ» ЛЕКСИЧНОГО ПОЛЯ «ЕКОНОМІКА» В УКРАЇНСЬКІЙ І НОВОГРЕЦЬКІЙ
МОВАХ
Дослідження у галузі семантики фразеологічних одиниць охоплюють у сучасній
мовознавчій науці низку проблем, які вирішуються на матеріалі різних мов.
Віддаючи належне дослідницькій праці вітчизняних та зарубіжних фразеологів,
науковці змушені визнати, що до цього часу ще повністю не вирішені проблеми
фразеологічної номінації, проблеми лінгвістичної сутності стрижневого
компонента ФО, який характеризується певними змістовими та формальними
властивостями тощо.
Увагу вчених в аспекті виявлення основних структурних і семантичних
характеристик своєї лексики та фразеології привертала й продовжує привертати
фахова мова сфери економіки, яка обслуговує цілу низку відповідних наук.
Науковці вивчають питання, які пов'язані з формуванням і функціонуванням термінів
сфери економіки (І. В. Малиновська), з дериваційними властивостями термінологічних одиниць (С. Р. Багова), зі словотворчою
потенцією префіксальних дієслів (В. І. Пушкар) [1]. У центрі уваги
мовознавців знаходяться проблеми термінологізації загальновживаної лексики,
семантичних особливостей економічних термінів, термінологічної нормалізації.
Однак більшість робіт зарубіжних дослідників (Дж. Гастінау, М. Крітсман, Дж. Тауел) має лексикографічний характер [1].
Саме зростання кількості лексичних і фразеологічних одиниць, пов'язаних з
лексичним полем «економіка», пояснює підвищений інтерес до цієї сфери як одного
з джерел поповнення словникового складу і потребує детального дослідження у
рамках сучасних наукових поглядів на природу і функції спеціального слова.
Актуальність теми дослідження обумовлена недостатньою вивченістю
фразеологічних одиниць лексичного поля «економіка», які в своїй більшості є
національно специфічними і відображають особливості національної свідомості.
Фразеологічні одиниці, що входять в лексичне поле «економіка», займають значний
пласт у фразеологічному складі обох мов, що багато в чому пояснюється причинами
екстра-лінгвістичного порядку: тієї значною роллю, яку відіграє економіка в
житті людини і людського суспільства.
Об'єктом нашого дослідження є фразеологічні одиниці української та
новогрецької мов зі значенням багатство – бідність, ощадливість –
марнотратність, ділові взаємини – співпраця – взаємодопомога, борг – кредит –
займ, прибуток – витрати – збитки. Предмет – порівняльний аналіз загальних і
специфічних семантичних характеристик фразеологічних одиниць, що входять в
семантичне поле «економіка» в українській та новогрецькій мові.
Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити подібності та відмінності ФО
лексико-семантичного поля «економіка» української та ногрецької мов.
У ході дослідження було проаналізовано фразеологізми української та
новогрецької мов та було виявлено, що найбільш поширеними лексико-семантичними
групами ФО лексичного поля «економіка» є:
w фразеологізми на позначення багатства – бідності
/ πλούτος – πενία: ледве-ледве зводити кінці з кінцями / Μόλις
βγάζω το καρβέλι;
грошей кури не клюють / έχω χρήμα με ουρά; у кишені аж гуде / τρέχουν
τα λεφτά από τα μπατζάκια του; бідний як церковна миша, ні копійки немає / δεν έχω φράγκο.
Багатство є одним із найважливіших чинників, який розділяє суспільство на
багатих і бідних. Тому поняття багатство (πλούτος) протистоїть поняттю бідність (πενία). Слід зазначити, що українській
і грецькій ментальності притаманне ставлення до багатства як до негативного
явища.
w заощадливість – марнотратність / οικονομία – σπατάλη: тримай копієчку, щоб не
покотилася / Μετρημένα τα λουκάνικα κι αμέτρητες οι μέρες; по крапельці море / Φασούλι το φασούλι γεμίζει το σακούλι; по крупиці і птах збирає, а
ситий буває / Κουκκί-κουκκί γεμίζει το σακί; з хати по нитці – сироті
свитина / Σταλαγματιά-σταλαγματιά γεμίζει η στάμνα η πλατιά;
w ділові взаємовідносини – співпраця –
взаємодопомога / επιχειρησιακές σχέσεις – συνεργασία – αλληλοβοήθεια: Не копай іншому ями, бо сам упадеш / Όποιος σκάβει το λάκκο του αλλουνού πέφτει ο ίδιος
μέσα; Один в полі не воїн / Ένας καν κανένας; На обмані далеко не заїдеш / Με τις ψευτιές κουκούλια δε
βάφουν; Лік дружбі не шкодить / Οι καλοί λογαριασμοί κάνουν τους
καλούς φίλους.
w борг – кредит – займ / χρέως – πίστη – δάνειο: Що винен – оддати повинен / Το δώρο θέλει αντίδωρο; Борги до добра не доведуть / Όποιος όλο χρεώνεται, κακό του ξημερώνεται; Хто борги любить, той з брехнею дружить / Όποιος
αγαπά τα χρέη έχει σύντροφο το ψέμα; Він по вуха в боргах / Τον έφαγαν τα δάνεια;
w прибуток – витрати – збитки / κέρδη – έξοδα – ζημιές: Воду жаліти – і каші не зварити / Δεν γίνεται ομελέτα, αν δεν σπάσεις
αυγά; Дохід не живе без клопоту / Έννοια έχει η αλεπού σα ζυγώνει στο
κοτέτσι; Він живе не по кишені / Βγάζει οχτώ και τρώει δέκα; З поганої вівці хоч вовни жмут
/ Από κακό χρεοφειλέτη κι ένα σακκί άχυρα; Краще хліб з водою, ніж пиріг з бідою / Κάλλιο ψωμί και στ’ άχερα παρά ψάρια και στη θάλασσα.
Найбільше спільних рис між двома лінгвокультурами простежується в ставленні
до явищ багатства і бідності. Вислів «багата людина» в українській мовній
картині світу відрізняється від такого ж поняття в інших країнах. Для
українського суспільства багатство не є показником успіху. Так, багаті люди
досить часто вважалися безсоромними та нечесними по відношенню до бідних (Багатому
чорт дітей колише; Багатому й чорт гроші носить). Для грецького
суспільства багатство так само не є показником успіху (Η σοφία είναι καλύτερο απόκτημα από τον πλούτο) [3, 16]. Це свідчить про
національні особливості певної етнічної спільноти, які формувалися під впливом
історичних і соціальних чинників.
Протягом всієї історії людства економіка відігравала важливу роль, на неї впливали
всі зміни в суспільстві, як соціальні, культурні, так і політичні. Аналізуючи
склад лексико-семантичних полів в українській та грецькій мовах, можна
простежити велику кількість синонімів, що належать до одного мікрополя, і які
також входять в інші мікрополя. Це пояснюється тим, що між досліджуваними
мікрополями майже неможливо виділити чіткі межі. Також в досліджуваних мовах
можна виокремити фразеологічні одиниці, які належать до лексичного поля
«економіка», але які не мають аналогів в інших мовах, що свідчить про
самобутність цих мов та збереження їх індивідуальності, а отже і національної
специфіки фразеологічної картини світу.
Отже, результати проведеного порівняльного аналізу ФО лексичного поля
«економіка» у двох мовах, українській та новогрецькій, дозволяють визначити
національні особливості мовних систем. Можна зробити висновок, що у контексті
різних лінгвокультур існує багато спільних і схожих шляхів та засобів
вербалізації тих самих понять.
Література
1. Бєлозьоров М. В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у
сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук : спец.
10.02.04 «Германські мови» / М. В. Бєлозьоров. – К., 2003. – 15 с.
2. Валюжевич Д. В. Греческо-русский и русско-греческий экономический словарь. – М. : «Святая Гора», 2002. – 392 с.
3. Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський
фразеологічний словник. – 2-е вид., доп та перероб. – К. : “Рад. школа”,
1978. – 446 с.
4. Βλαχόπουλος Σ. Λεξικό των
Ιδιωτισμών της Νέας Ελληνικής. – Κλειδάριθμος, 2007. – 382 σ.
5. Μπαμπινιώτης Γ. Λεξικό της Νέας Ελληνικής Γλώσσας. – Αθήνα: Κέντρο
Λεξικολογίας Ε.Π.Ε., 2002. – 2033 σ.
Комментариев нет:
Отправить комментарий