НАБУТТЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
СТУДЕНТАМИ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Розвиток системи освіти в Україні, її вихід на європейський рівень
неможливі без підвищення уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з
яких є неодмінним критерієм інтеграції України в Європейське та світове
співтовариство. Національна Доктрина розвитку освіти України наголошує на
важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті
набуття студентами відповідних навичок і вмінь.
Сьогодні і на рівні особистості, і на рівні держави визнається, що знання
іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та
економічних контактів у сучасному багатомовному, полікультурному, інформаційно
розвиненому і мобільному світі. Визнання цього положення зумовлює нове
формулювання практичних, освітніх, розвиваючих та виховних цілей навчання
іноземних мов.
Викладання іноземних мов повинно відповідати вимогам часу, опиратися на
останні досягнення, прогресивні здобутки науки та техніки.
Головною метою навчання іноземних мов є розвиток здібностей студента,
використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур та цивілізацій
світу.
Аналіз наукових праць, в яких розглядається проблема комунікативної
компетентності, дозволяє зрозуміти комунікативну компетентність як здатність
установлювати і підтримувати контакти з людьми. Для ефективної комунікації
необхідним є набуття певної сукупності знань і вмінь, котрі забезпечують процес
комунікації.
У наш час метою володіння іноземною мовою є набуття необхідного рівня
іншомовної комунікативної компетенції, що уможливить участь тих, хто вивчає
іноземну мову, в діалозі культур.
Комунікативна мовленнєва компетенція особистості реалізується у виконанні
різних видів мовленнєвої діяльності, а саме: сприймання, усвідомлення,
відтворення (усне чи письмове). Кожен з цих типів діяльності може бути
пов’язаний з текстами в усній або письмовій формах, або в обох. Для створення
комунікативної мотивації необхідно використати, в основному, особистісну
індивідуалізацію, що припускає врахування контексту діяльності студента, його
життєвого досвіду, сфери його інтересів, бажань, духовних потреб, світогляду,
емоційно – почуттєвої сфери й статусу особистості в колективі [3].
Слухові образи мовних явищ англійської мови в комплексі їх граматичних,
лексичних і фонетичних ознак формуються в процесі навчальної комунікації – у
вправах комунікативного характеру. Оскільки під час комунікації здійснюється
прийом і передача інформації, весь процес оволодіння аудіюванням, включаючи і
формування слухових образів мовних явищ, проходить з першого пред’явлення
мовного матеріалу в усній формі при повному осмисленні змісту аудійованого
матеріалу [1].
Цього досягають за допомогою широкого застосування засобів унаочнення під
час введення і засвоєння в аудіюванні різних мовних явищ. Спираючись на цю
наочність, яка формує фрагменти об’єктивної дійсності, учні осмислюють
пред’явлену мовну форму і за допомогою багаторазового прослухування закріплюють
у пам’яті за цією формою певний зміст. Надалі внаслідок сприймання і впізнання
цієї форми в студентів формується слуховий образ цього явища; він має
комплексний характер, оскільки включає сематичні, граматичні, лексичні і
фонетичні ознаки явища. Сформувавшись, він функціонує і без опори на наочність.
В основі комунікативно-орієнтованого навчання лежить гуманістичний підхід,
завдяки якому створюються умови для активного і вільного розвитку учня в
процесі навчання іноземної мови.
Групова навчальна діяльність сприяє підвищенню успішності учня, вирішує
багато виховних і розвиваючих завдань. Зокрема, це успішне занурення у навчальну
діяльність, формування самооцінки студента, уміння пристосовуватися до темпу
роботи групи [2]. Обмін думками (практикується на одному із етапів аудіювання)
являє собою тренування логічного мислення і немає аналогів в інших ситуаціях.
Висловлювання думок допомагає учням відчути їх власні можливості. Отже, така
робота спрямована на те, щоб показати важливість використання інтерактивних
форм і методів роботи під час викладання англійської мови, а саме під час
роботи над аудіюванням.
Мовленнєва компетенція студентів в аудіюванні включає уміння розуміти
основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які містять незначну
кількість незнайомих слів, на теми, передбачені програмою. Розуміння основного
змісту почутого базується на вміннях вибирати потрібну інформацію,
узагальнювати і зіставляти її з власним досвідом, виділяти головну думку, ідею,
оцінювати її корисність та вірогідність, прогнозувати розвиток сюжету.
Отже основою компетентності фахівця є компетентність діяльності,
спілкування і саморозвитку. Під фаховою компетентністю розуміють готовність до
виконання фахово-спрямованої діяльності та спроможність суб’єкта діяльності до
виконання повсякденних фахових обов’язків. Фахову компетентність можна
розглядати як основний критерій відповідності суб’єкта вимогам сукупної праці.
Література
1. Гапонова С. В. Деякі особливості текстів для навчання аудіювання учнів
старшої школи / С. В. Гапонова // Іноземні мови. – 2003. – №3 – С. 3–10.
2. Лисовець І. П. Інтегроване навчання аудіювання і усного мовлення / І. П.
Лисовець // Англійська мова і література – 2004. – №30. – С. 16–18.
3. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. –
Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. /
О. Овчарук. – К. : „К.І.С”, 2003. – С. 57–81.
Комментариев нет:
Отправить комментарий