І. В. Іост м. Маріуполь (Загальне мовознавство)

ПОНЯТТЯ КАРТИНИ СВІТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ СТРУКТУРИ

Інтерес науковців до концепту та концептуального аналізу текстів привів до появи теорії картини світу. Картина світу – це певна модель, яка описує до деякої міри реальність в розумінні людини і дозволяє їй діяти згідно з якимись правилами, які явно і неявно закладені в цю картину.

Поняття картини світу сходить до ідей В. фон Гумбольдта і неогумбольдтіанців (Л. Вайсгербер та ін.) про внутрішню форму мови, з одного боку, і до ідей американської етнолінгвістики, зокрема, так званої гіпотези лінгвістичної відносності Сепіра – Уорфа, – з іншого.

Сучасні автори визначають картину світу як «глобальний образ світу, що лежить в основі світогляду людини, тобто такий, що виражає істотні властивості світу в розумінні людини в результаті його духовної та пізнавальної діяльності» [7, 91].

Відбитки картини світу можна виявити в мові, в жестах, в образотворчому мистецтві, музиці, ритуалах, етикеті, речах, міміці, в поведінці людей.

Що стосується віддзеркалення картини світу в мові, то введення поняття «Картини світу» в антропологічну лінгвістику дозволяє розрізняти два види впливу людини на мову – вплив психофізіологічних та іншого роду особливостей людини на конститутивні властивості мови і вплив на мову різних картин світу – релігійно-міфологічною, філософською, науковою, художньою [4, 2-12]. Картина світу має наступні структурні частини: 1) мовну; 2) концептуальну; 3) культурну.

1. Мовна картина світу – це відбитий засобами мови образ свідомості – реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему вистав, що репрезентуються мовою [5, 29].

Сучасний стан вивчення картини світу представлений дослідженнями, що розгортаються в двох основних напрямах. По-перше, аналізуються окремі характерні для даної мови концепти. Це, перш за все, «стереотипи» мовної і культурної свідомості. З іншого боку, це специфічні конотації неспецифічних концептів, наприклад, до них відноситься символіка визначень кольорів у різних культурах [1, 371]. Автор наводить цікаві дані про відмінності в культурних асоціаціях і реакціях на той або інший колір, експериментально встановлені при експлуатації комп'ютерів з кольоровими екранами. Наприклад, значення червоного кольору у Німеччині означає небезпеку, у Франції – аристократію, в Єгипті – смерть [3, 79].

По-друге, Г. В. Колшанський ввів пошук і реконструкцію властивого мові цілісного, донаукового погляду на світ. Це означає, що кожну природну мову відображає певний спосіб сприйняття і організації, або концептуалізації світу. Властивий мові погляд на світ як універсальний, так і національно специфічний, тому носії різних мов можуть бачити навколишній світ трохи по-різному, через призму своїх мов [3, 82-86].

Реконструкція наївної моделі світу на основі повного опису лексичних і граматичних значень починає розглядатися як найважливіше завдання семантики і лексикографії. Раніше лінгвісти розглядали мовні значення як більш менш безпосереднє віддзеркалення фактів дійсності. Проте поняття наївної моделі світу дає семантиці нову можливість. Мовні значення можна пов'язувати з фактами дійсності не прямо, а через відсилання до певних деталей наївної моделі світу, як вона представлена в даній мові. В результаті з'являється основа для виявлення універсальних і національно своєрідних меж в семантиці природних мов, відкриваються деякі принципи формування мовних значень.

Таким чином, можна констатувати, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики мовні моделі світу стають об'єктом опису й інтерпретації в рамках комплексу наук про людину. Картина світу будь-якої мови розглядається не лише в контексті фольклору, міфології, культури, історії, звичаїв і психології даного народу, але також у контексті лінгвістики. Найважливішим завданням семантики і лексикографії на сучасному етапі розвитку стає реконструкція наївної моделі світу на основі опису лексичних і граматичних значень.

2. Поняття «Концептуальна картина світу» досліджується різними науками, кожна з яких розглядає суть даного поняття в рамках своїх проблем і категорій.

Лінгвістика, де вона отримала назву картини світу, встановлює зв'язок картини світу і мови, вивчає способи фіксації розумового вмісту засобами мови. Мова не лише є частиною картини світу як одна з представлених у свідомості семіотичних систем, але і на його основі формується мовна картина світу. за допомогою мови знання, отримане окремими індивідами, здатне брати участь в комунікативних процесах, перетворюючись на інтерсуб'єктне [39, 110].

У логіці розглядається суть концептуальної системи у зв'язку з проблемою фіксації в ній певної інформації [1, 235-249]. Нейрофізіологічні та психологічні дослідження, аналізуючи образ світу, намагаються пояснити механізми, супроводжуючі когнітивну діяльність людини (А. Н. Леонтьєв, В. П. Зінченко, Ф. Е. Василюк).

У філософії розглядається проблема картини світу в контексті філософських категорій: індивідуальна свідомість, світогляд, мислення, віддзеркалення і так далі (Л. Вітгенштейн, Р. Ф. Абдєєв, Е. В. Ільєнков).

У психолінгвістиці під концептуальною картиною світу розуміється сукупність знань, думок, уявлень про світ, яка відбивається в людській діяльності [4].

Механізм побудови концептуальної системи і роль мови в цих процесах розкриває Ю. Д. Апресян, який услід за Р. І. Павіленіс, аналізуючи концептуальну картину світу з логіко-філософських позицій, використовує в своїх роботах терміни «концептуальна система» і «концепт», розуміючи під ними безперервно конструйовану систему інформації (думок і знань), яку має в своєму розпорядженні індивід про дійсний або можливий світ. Основними властивостями концептуальної системи вважається континуальність і послідовність введення концептів [1, 259].

Таким чином, суть концептуальної системи полягає в систематизованому представленні знань і думок індивіда, відповідному до інтерсуб'єктної і суб'єктивної інформації. Мова в даній системі є символічним репрезентантом концептуального вмісту.

3. Поняття «мовна і концептуальна картина світу» виявляються тісно пов'язаними з поняттям культури [2, 54].

Все багатство буття тієї чи іншої культури, вся цілісність буття того чи іншого народу формує певний спосіб усвідомлення світу і буття в ньому. Результатом цього специфічного бачення світу, в якому мешкає людина, і є культурна картина світу — система образів, знань про будову світу і місце людини в ньому [2, 59-65].

До культурної картини світу входять первинні інтуїції, національні архетипи, способи сприйняття часу і простору, «самоочевидних», але недоведених тверджень, позанаукових знань.

Культурна картина будується з точки зору того, що він (світ) означає для людини, що живе в ньому. Але ці значення не завжди можуть ставати надбанням свідомості та волі [6, 115-119].

При інструментальному підході поняття «Культурна картина світу» зводиться лише до раціональних очевидностей, до опису виражених в мові знань (тому числі наукових) про світ і його різні пласти. При такому підході відбувається зневага неповторністю і унікальністю людини, його буття втрачає особовий характер [2, 47-52].

Культурна картина світу складається з тематично ясного, осмисленого і очевидного вмісту артефактів і неусвідомлених значень і особових сенсів, а також дослідів, переживань, мотивів, оцінок.

Література

1. Апресян Ю. Д. Избранные труды. – Т. II. Интегральное описание языка и системная лексикография / Апресян Ю. Д.  – М. : Школа «Языки русской культуры», 1995. – 789 с.

2. Гачев Г. Д. Национальные образы мира. Общие вопросы / Гачев Г. Д.  – М., 1988. – 103 с.

3. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Колшанский Г. В.  – М. : Наука, 1990. – 174 с.

4. Кубрякова Е. С. Языковая картина мира как особый способ репрезентации образа мира в сознании человека / Е. С. Кубрякова // Вестник Чувашского гос. пед. ун-та имени И. Я. Яковлева, 2003. – №4 (38). – С. 2-12.

5. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Манакин В. Н. – К. : Знання, 2004. – 69 с.

6. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира /  О. Г. Почепцов // Вопросы языкознания. – 1990. – № 6. – С.110-122.

7. Серебренников Б. А. Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / [Б. А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова и др.]. – М. : Наука, 1988. – 117 с.