ЕВФЕМІЗМИ ЯК
МАНІПУЛЯТОРИ СВІДОМІСТЮ АУДИТОРІЇ ЧЕРЕЗ ЗМІ
В останні роки у зв'язку зі збільшеною увагою соціуму до способів впливу на
суспільну свідомість з'явилася велика кількість наукових робіт, присвячених
маніпуляції свідомістю, в яких аналізуються маніпулятивні технології та методи,
викладаються принципи психологічного захисту від маніпуляції, а також
розглядається світоглядне значення маніпулятивного впливу на людину. Одним із
основних маніпуляторів в мові ЗМІ являються евфемізми.
Комплексного дослідження маніпулятивних можливостей евфемії в лінгвістиці
не робилося, проте окремі аспекти цієї проблеми були порушені в роботах Ф.
Бергсдорфа, М. Лузіна, В. Джелберта, Ж. Ребуля, І. Болінджера [1, 113].
Дослідження специфіки евфемізму як мовної одиниці показує, що евфемізація
мови може використовуватися не тільки з причини тактовного ставлення до
співрозмовника, але і для маніпулювання мовником своїми реципієнтами. Проблема
маніпуляції людською свідомістю і поведінкою носить яскраво виражений
міждисциплінарний характер і досліджується такими науками, як філософія,
психологія, історія, соціологія, політологія, лінгвістика. Лінгвістика
займається даною проблемою, так як маніпуляція в більшості випадків
здійснюється за допомогою засобів мови.
У науковій літературі поняття «маніпуляція» і «прихований вплив» часто
використовуються як синонімічні [2, 75]. Вивчення способів і прийомів
маніпулятивного впливу евфемізмів на аудиторію представляється дуже актуальним
не тільки для розробників соціальних інформаційних технологій і для
вчених-лінгвістів, а й для тих людей, чиєю свідомістю маніпулюють, тому
отримання знання про інструментарій маніпулятивного впливу допоможе виробити
способи захисту від маніпуляції. Таким чином, актуальність даного дослідження
зумовлена зростаючою роллю маніпулятивного впливу в сучасному суспільстві та
недостатньою лінгвістичною вивченістю впливу маніпулятивного аспекту евфемізмів
у мові ЗМІ [3, 170].
Широке використання евфемізмів, як засобу маніпулювання, характерно для
багатьох мов. Словники евфемізмів охоплюють майже всі області життя, для
позначення кожної з яких існує довгий список словозамінників. Наприкінці ХХ ст.
процесс евфемізаціЇ, природний для будь-якої мови, набув нових обрисів.
Здатність евфемізмів маніпулювати реципієнтом визначається рядом факторів:
1. Евфемізми приховують справжню сутність явища за рахунок створення
нейтральної або позитивної конотації, а також за рахунок дії механізму
асоціативності. Як ми вже з'ясували раніше, прихований спосіб передачі
інформації більш ефективний, ніж прямий вплив на людину.
2. Реципієнт звичайно не встигає вичленувати евфемізми з контексту і
осмислити їх, так як величезний інформаційний потік, який транслюється каналами
масової комунікації, ускладнює орієнтацію в мовному матеріалі та його критичну
оцінку;
3. Щоб привласнити слову статус евфемізму, треба зрозуміти, який саме
референт ховається за цим словом; якщо адресат з яких-небудь причин (дефіцит
часу, недостатній рівень освіти) не може цього зробити, значить, евфемізм не
буде ним розпізнаний;
4. Мала частина реципієнтів знайома з даним лінгвістичним явищем (в
основному, це філологи та журналісти); не знаючи суті явища, неможливо
зрозуміти, як здійснюється маніпулятивний вплив.
Отже, маніпулятивний ефект евфемізмів, що функціонують у текстах ЗМІ,
заснований на механізмі асоціативності, завдяки якому ніби відволікає увагу
співрозмовника від забороненного поняття, маючи на увазі, принаймні формально,
інші поняття. Розглянемо як приклад широко поширений у мові ЗМІ евфемізм
«знешкодити» в значенні «вбити». У цьому випадку для позначення негативного
денотата використовується слово, що викликає додаткові асоціації з чимосьп
озитивним. Виникненню даних асоціацій сприяє внутрішня форма слова: знешкодити – зробити нешкідливим;
нешкідливий – що не заподіює шкоди; шкода – збиток, псування. Таким чином,
використовуючи евфемізм «знешкодити», що формально має на увазі таку дію, яка
допомогла уникнути шкоди (збитку, псування) і, отже, має бути позитивно
сприйнята адресатом. У наявності явно виражений маніпулятивний вплив: на
психіку реципієнта приховано впроваджуються установки, що не збігаються з його
власними [4, 59]. Незважаючи на всю очевидність, на яку накладено табу денотата
(вбити), евфемізм «знешкодити» має стійку позитивну конотацію за рахунок
виникаючих асоціацій з чимось корисним, з тим, що зупинило шкоду.
Таким чином, маніпулятивні евфемізми, що функціонують у мові ЗМІ, є
потужним засобом впливу на свідомість людей. Вони або затемнюють, приховують
справжній стан речей, або ж демобілізують громадську думку, так як пом'якшене,
нейтральнее формулювання не викликає у свідомості реципієнта відповідного
роздратування на відміну від прямої номінації.
Література
1. Ларін Б. А. Про евфемізми / Б. А. Ларін // Проблеми мовознавства. – Л.,
1961. – С. 113.
2. Нефёдова Л. А. К вопросу о манипулятивном использовании вповседневном
общении косвенных высказываний / Нефёдова Л. А. – Тамбов, 1998. – C. 75.
3. Суслов Е. В. СМИ как инструмент формирования общественного мнения в
процессе становлення гражданского общества / Суслов Е. В. – М., 2004. – C. 170.
4. Шаховский В. И. Языковая личность в эмоциональной коммуникативной
ситуации / В. И. Шаховский // Филологические науки. – К., 1998. – С. 59.
Комментариев нет:
Отправить комментарий