І. С. Холмогорцева м. Харків (Загальне мовознавство)

ПРЕЦЕДЕНТНЕ ІМ’Я ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІАЛОГІЧНОСТІ СЕМІОСФЕРИ У БРИТАНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРНІЙ П’ЄСІ

Діалогічні відношення є невід’ємною складовою існування людини у соціумі, адже діалогічність реалізується не тільки як безпосереднє спілкування двох індивідів, але й як полеміка людини із своїм власним або/ і культурно-історичним досвідом всього суспільства. Такий «діалог» ми трактуємо у широкому смислі як такий, що має гносеологічне значення (становлення індивіда у певній національній групі), і у вузькому – як механізм пошуку і співвідношення вже існуючих смислів для формування власного висловлення. Таким чином, діалогізм є передумовою будь-якого комунікативного акту. Аспекти, що перебувають в основі механізму діалогічних відношень, були виділені О.О. Селівановою: гносеологічний, текстуальний, комунікативний, культурно-історичний і мовленнєвим [3, 405-412]. Вони є взаємопов’язаними і реалізуються під час кожного комунікативного акту. Розглянемо, наприклад, культурно-історичний аспект. Культура як спосіб організації життя у своїй онтологічній сутності представляє собою продукт людської діяльності, з одного боку, а з іншого, іманентну іпостась, яка відображає в своїй природі конвенціональні, гуманітарні категорії дискурсивного прояву [2, 113]. Такі зв’язки реалізуються у вигляді включення в текст різних мовних і немовних засобів, які будь-яким чином є культурно значущими.

Всі тексти, що входять у єдиний семіотичний простір певної мовленнєвої культури, обумовлюють її розвиток. Цей спільний простір є базовим шаром, що сформувався ще в архаїчній свідомості і визначається спільними для певної лінгвокультурної спільноти сталими ознаками [1, 6]. Текст веде діалог із епохами людського розвитку, нашаровуючи різноманітні смисли, при цьому, деякі з них можуть зберігати своє оригінальне значення, інші еволюціонують разом із культурою, а деякі взагалі зникають, стаючи не релевантними для сучасної культури. Одним із засобів кодування і збереження інформації є прецедентне ім’я, яке у сучасній лінгвістиці розглядається як найбільш яскравий прояв прецедентності. Саме прецедентні імена мають великий потенціал експресивності, оскільки викликають асоціацію не тільки із заданим персонажем або образом, але й реалізують відсилку свідомості реципієнта до всього твору чи до певної комутативної ситуації.

Використання прецедентного імені як засобу вербалізації діалогу індивіда із своєю культурно-історичною спадщиною простежується у фольклорних творах. Фольклорні сюжети, образи і ситуації, які характеризуються національно-специфічним оформленням, відтворюються від покоління до покоління, інтерпретуються народом, що робить їх унікальним джерелом збереження прецедентної інформації, що є релевантною для всієї національно-культурної спільноти. Це обумовило вибір об’єкту нашого дослідження – британської фольклорної п’єси.

Британська фольклорна п’єса – є ритуальним драматичним твором у формі римованого полілогу обсягом приблизно п’ять друкованих сторінок із заданою тематикою та набором персонажів. Британська фольклорна п’єса має гібридний характер завдяки поєднанню жанрів – драми і лірики, та жанрових форм – трагедії та комедії, і характеризується сталою композицією.

Проведений інтертекстуальний аналіз визначив шляхи інтеграції прецедентного імені у формуванні «діалогу» людина – культурно-історична спадщина та дозволив створити типологію прецедентних імен британської фольклорної п’єси за джерелом впливу.

Прецедентне ім’я у текстах британської фольклорної п’єси виражено антропонімами, які можна класифікувати як імена історичних особистостей, імена міфологічних і фольклорних персонажів, імена біблійних персонажів. Референти прецедентних імен належать як до рівня тексту, так і до рівня дискурсу. На рівні тексту прецедентні імена актуалізуються за допомогою алюзії на прецедентний текст: літературний (наприклад, антропонім Robin Hood комбінується із словосполученням merry greenwood, що дозволяє реципієнту упізнати початкові строчки балади), фольклорний (використання елементів текстів “The Flying Pig” і “Oats, Peas, Beans And Barley Grow” з циклу Mother Goose Nursery Rhymes). На рівні дискурсу прецедентне ім’я впроваджується із використанням алюзії на комунікативну ситуацію (Judas is my name, Come, drop some silver in the bag), на образ (наприклад, copper nose для позначення історичної персоналії Oliver Cromwell), застосовуючи фонетично-марковану лексику (вимова Св. Патрика характеризується наявністю специфічних фонетичних рис ірландця – диєрезою).

Таким чином, антропоніми, що використовуються у британській фольклорній п’єсі, виступають як елементи змістовно-фактуальної інформації, на основі якої реципієнт повинен виокремити алюзії і ремінісценції на прецедентну ситуацію, яка постає частиною змістовно-контекстуальної інформації.

Література

1. Богуцький В. М. Мовні моделі простору як культурно-національний феномен (на матеріалі української, англійської та іспанської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / В. М. Богуцький. – Київ, 2010. – 23 с.

2. Гуторов В. А. Фикциональность как интерпретационная проблема в различных дискурсах / В. А. Гуторов // Вісник ХНУ. – 2010. – № 897. – С. 109-114.

3. Селіванова О. О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Монографічне видання / Селіванова О. О. – Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012. – 488 с.