ЗАРОДЖЕННЯ
АНТИВОЄННИХ НАСТРОЇВ У РОМАНІ Е. М. РЕМАРКА «НА ЗАХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН»
Творчість Е. М. Ремарка стала популярною ще за його життя. На біографію
митця наклала відбиток уся історія XX сторіччя: дитинство і юність у
кайзерівський час, Веймарська республіка і, нарешті, роки вигнання, проведені в
США та Швейцарії. Уся його творчість була спрямована проти війни, гострого
засудження тогочасної влади, а перші романи належали до найяскравіших
антивоєнних творів німецької літератури.
Антивоєнні романи письменника-гуманіста Еріха Марії Ремарка залишаються
недостатньо освоєним художнім простором, незважаючи на те, що творчість
прозаїка ніколи не була обділена увагою ні шанувальників, ні критиків. Так,
його життєвий шлях і літературний доробок
студіювали німецькі вчені А. Антковіак, Т. Вестфален, Т. фон Шнайдер, Б.
Шредер, В. фон Штернбург та ін. Крім того, тексти цього відомого автора, ставши
не лише національною приналежністю, широко аналізувалися такими представниками
світового літературознавства, як
М. Алексєєв, Ю. Бондарєв, Р. Гебнер, А. Дмитрієв, Д. Добрєв,
В. Жидліцький, П. Кірхнер, В. Леман, Г. Ломідзе, Е. Межелайтіс, В.
Оскоцький, М. Пархоменко, М. Петраш-Воган, К. Рудницька-Шрай, Г. Шуфлярська; К.
Баркер, Г. Блум, Г. Вагнер, Дж. Голдсміт Гілберт, Н. Гордон, В. Залеський,
Д. Затонський.
Метою нашого дослідження є зародження антивоєнних настроїв в одному з
перших романів Е. М. Ремарка, присвячених
Першій світовій війні.
В епіграфі до роману «На західному фронті без змін» Е. М. Ремарк написав: «Ця книжка – не звинувачення і не сповідь. Це
– лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто
став її жертвою, навіть коли врятувався від снарядів. До того ж вона стане
пам’ятником міцніше каменю, більш довговічним, ніж руда, пам’ятником, який
чіпає серця і викликає роздуми, пам’ятником, який оживляє справжню картину жахливої
війни для прийдешніх поколінь» [1, 4]. Але роман вийшов за ці рамки, ставши
й сповіддю, і обвинуваченням.
Роман «На Західному фронті без змін» є одним із перших антивоєнних романів
Е. М. Ремарка. У своєму творі автор подає описи жорстокості німецької влади.
Він виступає на захист простих людей, описує їхні будні в окопах. Цей роман
відрізняється від інших антивоєнних творів Е. М. Ремарка тим, що він
справедливо викриває усі недоліки війни.
Провідною темою роману «На Західному фронті без змін» є тема безглуздої
жорстокості війни та понівеченої долі
молодого покоління. Участь у бойових діях на Західному фронті, життя під час
більш-менш спокійних днів, перебування у шпиталях і коротких відпустках вдома.
Жанрова своєрідність роману полягає у
поведінці людини на війні, у виключній, екстремальній ситуації, коли не
«працюють» або не приймаються до уваги всі звичні поведінкові, культурні норми
і правила. Трагічні обставини задані самою ситуацією війни; автора цікавить
подолання людиною шокуючих його обставин, його духовні можливості, несподіванка
вибору і рішень.
Створюючи сцени, що описують війну,
Е. М. Ремарк послуговується широким спектром засобів і прийомів. Підсилити
трагізм звучання окремих епізодів твору авторові допомагають різноманітні
образи, які за типом асоціювання можна назвати слуховими, зоровими, дотиковими,
запаховими і синтетичними. Використання письменником різноманітних художніх
образів і деталей сприяє створенню реалістичної картини воєнного життя, дає
можливість читачеві відчути себе свідком описуваних подій [5, 89].
Основний трагічний конфлікт роману у тому, що герої, у котрих немає нічого
більш цінного і святого, ніж людське життя, були змушені до вбивства, й
поставлені у настільки дике становище, що це стає необхідністю, майже потребою.
На перших сторінках роману дано опис буднів Першої світової війни очима
пересічного солдата. Війна для героїв «На Західному фронті без змін» проходить
в трьох художніх просторах: на передовій, на фронті і в тилу. Найстрашніше
доводиться там, де постійно рвуться снаряди, а атаки змінюються контратаками.
У романі чимало сентиментальних сцен. Наприклад, та, де Боймер насуває на
голову зляканого новобранця каску, а новобранець, мов дитина, тулиться до
нього. Чи любовна сцена з юною француженкою. Любов там опоганена війною,
куплена за хліб та ковбасу і все-таки – хай на мить – дарує героєві чудо: «...я відчуваю губи тоненької чорнявої і жадібно
тягнуся їм назустріч, заплющую очі, наче прагну згасити в пам’яті війну, її жах
і мерзоту, щоб прокинутися молодим і щасливим...»[4, 67].
Отже, Е. М. Ремарк є яскравим письменником антивоєнних романів. Уся його
творчість пронизана боротьбою проти тогочасної влади. Роман «На Західному
фронті без змін» є хорошим прикладом цього. Е. М. Ремарк писав для простих
людей, у цьому романі він хотів показати, як страждає людство через війну,
тогочасна влада руйнувала долі багатьох хлопців, які були відіслані на фронт
лише для того, аби можновладці отримували хороші надбавки. Роман несе в собі
повчальний характер і застерігає від породження нової війни.
Література
1. Вакулюк А. Н. Рецепция прозы Э. М. Ремарка начального периода творчества
в США / А. Н. Вакулюк // Идеи, гипотезы, поиск. – 2004. – № 11. – С. 3–11.
2. Бабенко В. И. Ремарк становится Ремарком / В. И. Бабенко // Иностранная
литература . – 2009. – № 8. – С. 11–13.
3. Ільїна Т. В. Історія художньої літератури. Німецька література / Ільїна Т. В. – М. : Вища школа, 2002. – 367 с.
4. Ремарк Е. М. На Західному фронті без змін / Ремарк Е. М. – К. : Дніпро,
1967. – 166 с.
5. Хом’як Т. В. Світові війни очима Е. М. Ремарка. Всесвітня література та
культура / Хом’як Т. В. – К. : Генеза,
2005. – 320 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий