ІНТЕНДУВАННЯ ЯК ТЕХНІКА РОЗУМІННЯ
ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
(на матеріалі оповідання Марка Зайчика «Новий син»)
Інтерес до проблем герменевтики в сучасному
літературознавстві обумовлено декількома факторами і насамперед, ускладненням
теоретичних досліджень в умовах плюралізму методологій.
Філологічне осмислення різноманітних
герменевтичних практик має також особливе практичне значення. Так, у сучасному
світі досить актуальними вважаються проблеми взаємодії автора та читача,
зважаючи на різницю в культурному, історичному та суспільному сприйнятті
оточуючого світу. Таким чином, по-перше, філологічна герменевтика завжди
виконувала функцію теоретичного забезпечення практичної сфери, так званого,
спілкування автора з читачем. По-друге, на тлі літературознавства виникає
можливість осмислення герменевтики як особливого роду філологічної практики.
Розгляд герменевтичних проблем з позицій
літературознавства та філології дозволяють виробити теоретичні передумови для
вирішення проблеми рецепції читачем художнього твору та питання існування
ідеального читача.
Результати багатьох досліджень підтверджують справедливість
того, що герменевтика – загальна назва для багатьох діяльностей: існують
герменевтика філологічна, педагогічна, природно-наукова, економічна, політична,
історіографічна та ін. Всі ці діяльності мають практичну спрямованість на
поліпшення розумової роботи, і по всім бувають необхідні наукові розробки.
Історично філологічна герменевтика посідає перше місце серед цих діяльностей.
Згідно з визначенням Г. І. Богіна, філологічна
герменевтика – наукова дисципліна, що вивчає процеси розуміння тексту [1].
Останні мають найрізноманітніші дефініції. Розумінням тексту звичайно називають
звертання досвіду людини на текст із метою освоєння його змістовності. Тут слід
розуміти, що сприйняття (розуміння) тексту є дуже суб’єктивним.
Техніки розуміння, звернені на тексти культури, –
це сукупність прийомів системного мислення, що перетворюють нерозуміння в
розуміння, а в оптимальних випадках перетворюють розуміння в майстерність.
Однією з технік, які привернули нашу увагу, є техніка інтендування, що означає
направлену рефлексію для вказівки на "топоси духа" – відправні точки
променя рефлексії. У цьому випадку важливий момент, коли "без моєї
волі", тобто "у силу того, що я такий, який я є", ноеми
складаються в конфігурацію й починається інтендування як найважливіша робота
всередину-спрямованого променя рефлексії [4, 254].
Немає сумнівів щодо того, що багатозначність
того, що розуміє читач при інтендуванні, посилюється й у силу розходження
людей, що читають та намагаються зрозуміти твір. Уже рефлективна реальність
кожного акту розуміння залежить від онтологічної конструкції даної людини,
оскільки на компоненти рефлективної реальності промінь рефлексії попадає саме з
онтологічної конструкції людини, зі світу його онтологічних картин. Однак і ця
його онтологічна конструкція теж залежить від рефлективної реальності, оскільки
від її починається промінь рефлексії, що йде всередину [4, 248].
Будь-яка онтологічна картина може
характеризуватися як трансцендентна, оскільки число граней розуміння
нескінченно, і в кожний даний момент ми бачимо далеко не всі з можливих граней.
Розходження в онтологічних конструкціях людей, зайнятих розумінням, роблять
плюралізм граней розуміння ще більш очевидним і неминучим [1]. У кожного
суб'єкта в процесі реалізації акту розуміння ноеми складаються в певну
конфігурацію без його на те волі, тільки в силу того, що така його
індивідуальність, такий його суб'єктивний досвід, і починається інтендування як
найважливіша робота всередину спрямованого променя рефлексії. Цей етап
сприйняття тексту культури індивідом характеризується появою дискурсивності,
змушений діяти вже по власній волі.
Розглянемо, як працює техніка інтендування при
сприйнятті оповідання Марка Зайчика «Новий син».
Марк Зайчик є прихильником реалістичного типу
оповідання, та оповідання «Новий син» є яскравим прикладом цього. Автор створює
реалістичній світ, в якому читач може пізнати в героях простих людей, які
живуть поруч [5]. Зайчик дуже детально зображає життя своїх персонажів для
створення максимально реалістичних історій.
Слід зазначити, що оповідання М. Зайчика
виділяються увагою автора до різноманітних деталей з оточення його героїв. На
перший погляд здається, що ці деталі не є важливими, але саме вони допомагають
зрозуміти оточення та умови життя головних героїв [3].
Головними героями оповідання є родина Платонових,
що переїхала до Єрусалиму з Івано-Франківська. Батьки Платонови та двоє старших
дітей народилися у СРСР, а от найменший син, Яір, був народжений вже у
Єрусалимі. Незважаючи на намагання Платонових розпочати нове життя, їх досі
оточують речі з минулого життя: «На
втором этаже семиэтажного дома с лифтом и личной шестиметровой кладовкой, в
которой Платоновы хранили привезенные из СССР гоночные велосипеды марки
"Спутник" харьковского велозавода (ХВЗ) – две тяжелые, облупившиеся
конструкции, устаревшие еще до прибытия на новое место гонок в Иудейских горах»
[2, 119]. Техніка інтендування допомагає читачеві розкрити значення зображених
речей для родини Платонових.
Автор, зображуючи життя героїв спирається на
фонові знання, та досвід, що він отримав протягом життя в СРСР. Щоб повністю
розкрити представлену автором картину, читачеві необхідно розглядати деякі
деталі крізь призму онтологічної картини світу та використовувати техніку
інтендування. У параграфі: «Платонов был
детдомовский еврейский ребенок без родных – смышленый, сдержанный,
восприимчивый, честный, мало читавший, мало знавший, обученный основам жизни.
Таких было несколько у них в областном детдоме имени Хмельницкого, и все
выросли примерно вот такими, как Платонов. Были отдельные, которые пошли по
юридической линии или отправились в журналистику, но и они были вот немного
платоновыми – время девушек и юношей как бы штамповало» [2, 122] йдеться
політичну ситуацію та життя суспільства у СРСР. Ця інформація допомагає читачеві
повніше зрозуміти причини переїзду Платонових та, спираючись на контраст двох
світів, створити своє уявлення про життя в Єрусалимі.
Уважно спостерігаючи за оточенням хлопчика, читач
розуміє, що більшість з них пережили репатріацію і мали долі не з легких, але
Яіру пощастило народитися в іншій країні. Що до минулого життя інших героїв, за
допомогою техніки інтендування можна скласти досить повну картину минулого. «Сейчас, в другой стране, через много лет,
Стелле нужно было написать неожиданное письмо дальней родственнице на Украину с
описанием ситуации в Иерусалиме вообще. Такая просьба поступила к Стелле через
13 лет вынужденного перерыва» [1, 125] – у цьому випадку мова йдеться про
відсутність свободи слова у колишньому СРСР.
Але незважаючи ні на що, родина Платонових сумує
за життям у Радянському союзі, адже незважаючи на позитивні сторони мешкання в
Єрусалимі, їм важко дався переїзд і адаптація. З розмови батька з Яіром, читач
розуміє, що Яша сумував за минулим життям: «–
Там все же было ужасно жить? – сказал он Яше. – Где там? – Ну в СССР, нет? Ты
долго там жил? – Я не знаю, Яир. – сказал Яша. – Конечно, это не такой и сахар,
но ведь жили же, а?» [1, 130].
Доцільно взяти до уваги те, що в інтендуванні всі
«технічно», а не «природно». Якщо не інтендувати, точніше, не сприяти
інтендуванню, не приймати мір для того, щоб інтендування задіяло велику
кількість топосів онтологічної конструкції, якщо нічого цього не робити самому,
то немає й не буде ніякої «природної» або «божественної» сили, що буде сприяти відновленню
ситуації розумової діяльності продуцента.
Література
1. Богин Г. И. Методическое пособие по
интерпретации художественного текста : Для занимающихся иностранной филологией
[Електронний ресурс] / Богин Г. И. – Режим доступа : http://books4study.info/text-book1694.html
2. Зайчик М. М. Новый сын / Зайчик М. М.
– Тель-Авив : Иврус, 1999. – 240 с.
3. Елисеев Н. О Марке Зайчике
[Електронний ресурс] / Елисеев Н. – Режим доступа :
http://www.litkarta.ru/dossier/eliseev-o-zaichike/dossier_ 1940/
4. Макеева М. Н. Риторика
художественного текста и ее герменевтические последствия: дис. … доктора
філолог. наук: 10.02.19 / Макеева М. Н. – Тверь, 2000. – 316 с.
5. Юдсон М. К радости, или Ясные сны
[Електронний ресурс] / Юдсон М. – Режим
доступа : http://www.sunround.com/club/22/zaichik.htm
Комментариев нет:
Отправить комментарий