Д. Г. Торчук м. Житомир (Германістика)

ПОНЯТТЄВИЙ ЗМІСТ ПОЛЬОВОЇ СТРУКТУРИ КОНЦЕПТУ SUCCESS

Сучасні лінгвістичні дослідження направлені на виявлення того, яким чином наша свідомість відображається у мові. Саме тому останнім часом пожвавилися розвідки, пов’язані із аналізом концептів.

Найпоширеніше використання терміна  «концепт» здійснюється у когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології. Причиною цього є те, що об’єктом дослідження даних галузей науки виступає картина світу – національна, індивідуально-авторська, концептуальна, оцінна тощо.

Представники лінгвокогнітивного напрямку інтерпретують концепт як одиницю оперативної свідомості, як глобальну мисленнєву одиницю, що являє собою квант структурованого знання, відображає предмет реального чи ідеального світу та зберігається в національній пам’яті носіїв мови у вербально означеному вигляді (О. Кубрякова, З. Попова, Й. Стернін, О. Бабушкін та ін.).

Незважаючи на певні розбіжності у визначенні сутності концепту, більшість лінгвістів визнає, що даний феномен має певну структуру. Однак сутність цієї структури все ж залежить від розуміння самого поняття «концепт» та методів аналізу його наповнення.

Питання визначення структури концепту є одним із основних для когнітивної лінгвістики. Однією з висунутих когнітологами теорій розуміння структури концепту є польова, суть якої полягає у визначенні ядра та периферійних шарів. Представники польової концепції З. Д. Попова та Й. А. Стернін вважають, що будова семантичного поля має багато спільного зі структурою концепту, і пропонують виділяти в ній ядро та периферії (ближню, дальню та крайню). Як ядро концепту виділяють «прототипні шари із найбільшою чуттєво-наочною конкретністю», а периферією вважають більш абстрактні ознаки з меншою у порівнянні із ядром частотою і широким інтерпретаційним полем [3, 181].

І. І. Савчук, досліджуючи польову структуру концепту СУПЕРНИЦТВО, виділяє його базові ядерні та навколо ядерні характеристики і вважає, що їх значення суттєвіші ніж у периферійних [4]. Ядерні ознаки концепту є універсальними для різних етномовних спільнот, його периферія фіксує специфічні риси конкретного соціокультурного життя [2].

Основними ознаками лексем, які відносяться до ближньої периферії вважають: меншу ніж у ядра частотність вживання, стилістичну нейтральність, відсутність обмежень у вживанні, мінімальну залежність від контексту. Дальня периферія включає як багатозначні, так і однозначні лексеми з відносно невисокою частотою вживання. Одиницями крайньої периферії є багатозначні слова в неосновному своєму значенні, або тому значенні, яке застаріло і вживається рідко[3, 115].

 Вчені також виокремлюють концепти, у яких відсутня периферія, а саме ті, що репрезентують конкретні чуттєві уявлення. [3, 61]. Однак більшість концептів є багаторівневими, тобто такими, що “включають декілька когнітивних шарів, які відрізняються один від одного за рівнем абстракції і послідовно нашаровуються на базовий центр” [3, 61].

Згідно визначення О. І. Дібрової лексико-семантичне поле (ЛСП) – це ієрархічна організація слів, поєднаних одним родовим значенням та певною семантичною сферою. Ономасіологічною властивістю семантичного поля є те, що в його основі знаходиться родова сема, або гіперсема, що означає клас об'єктів. Семасіологічна характеристика поля полягає в тому, що члени поля співвідносяться один з одним по інтегрально-диференційним ознакам своїх значень. Це дозволяє їх поєднувати та відрізняти в межах одного поля[1].

Для того, щоб дослідити ядро лексико-семантичного поля (ЛСП) SUCCESS, проведемо компонентний та дефініційний аналізи лексичної одиниці success. Різноманітні типи тлумачних словників семантичної структури пропонують не однакові за характером та об’ємом дефініції, з яких ми виокремлюємо поняттєві ознаки ядра.

Oxford English Dictionary подає два визначення лексемиsuccess, перше з яких звучить як the accomplishmen to fanaimor purpo seі свідчить про те, що успіх – це, перш за все,досягнення поставленої мети або ж цілі. Дане тлумачення розпадається на два, а саме 1) the attainment of fame, wealth, or social status,яке конкретизує, що саме слава, багатство та соціальний статус є тими досягненнями, які визначають рівень успішності та 2) a person or thing that a chieves desire daims or atta ins fame, wealth, яке демонструє розвиток значення лексеми success, що номінує не лише факт успіху, а й особу, яка спромоглася  його досягти (має славу, багатство). Друге визначення, представлене у словнику, the good or ba out come of an undertaking підкреслює важливість наявного наслідку діяльностіу досягненні успіху, як хорошого так і поганого. Це визначення вважається застарілим.

У Macmillan Dictionary та Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus знаходимо три дефініції, спільною з яких є fact of getting or achieving wealth, respect, or fame,що також співпадає і з визначенням Oxford English Dictionary. Проте Macmillan Dictionary уточнює факт досягнення успіху зазначивши, що він проявляється у втіленні запланованого в життя (the achievement of something that you planned to do), а також є нерозривно пов'язаним із професійною діяльністю та кар’єрою (fact that you are successful in your career or profession), чого не знаходимо у інших джерелах. Серед дефініцій лексеми success двох названих вище словників варто виділити також важливість спроби у досягненні успіху, а саме attempt that achieves good resultsу  Macmillan Dictionary та the correct or desired result of an attempt у Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. Про її результативність свідчать лексеми good, correctта desired, які мають позитивну конотацію. Поява неозначеного займенника someoneяк у першому так і у другому словнику підтверджують, що успіх це не лише досягнення або результат, а й особа, яка його досягає, як уже зазначалося раніше.

Collins English Dictionary вирізняє чотири дефініції лексеми success, три з яких співпадають із попередньо розглянутими, а саме: the favourable outcome of something attempted; the attainment of wealth, fame, etc;  a person or thing that is successful і стверджують, що успіх передбачає досягнення бажаного наслідку, слави,багатства. Вартим уваги є четверте визначення – an action, performance, etc, that is characterized by success, яке зазначає цінність самої дії у досягненні успіху.

Проведений аналіз свідчить, що лексема success є багатозначною, але деякі її значення зустрічаються не у всіх словниках, і лише такі компоненти як “attainment” (achievement), “fame” та “someone (a person) who is successful” є наявними в усіх опрацьованих  джерелах.

Результати здійсненої розвідки показують, що поняттєві ознаки ядра  лексико-семантичного поля SUCCESS включають в себе такі значення: attainment (achievement), fame, wealth, outcome, result, social status, rich, respect, attempt, action, aim, plan та “someone (a person) who is successful”.

Таким чином,трактування значень лексема successу лексикографічних джерелах дозволяє стверджувати, що компонентами успіху є досягнення, слава, благополуччя, наслідок, результат, соціальний статус, багатство, повага, спроба, дія, ціль та план. Тобто концепт SUCCESS асоціюється з досягненнями особистості, основними з яких є слава, благополуччя, багатство та повага. Не менш важливим вважається посідати високе місце на соціальній драбині. Успіх також нерозривно пов'язаний з позитивними наслідками та хорошим результатом наполегливої праці, досягненням поставлених цілей та втіленню запланованого в життя.

Література

1. Диброва Е. И. Лексикология. Текст./ Диброва Е. И. //Современный русский язык : Теория. Анализ языковых единиц. В2-х ч. Ч 1. – М. : Academia, 2002. – 544 с.

2. Ніконова В. Г. Системна організація асоціативно-смислового поля художнього концепту (на матеріалі трагедій Шекспіра) / Никонова В. Г. // Studia Germanica et Romanica. Серія : «Іноземні мови. Зарубіжналітература. Методика викладання». – Донецьк : Донецьк. нац. ун-т, 2007. – Т.4, №3 (12). – С. 61–73.

3. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – М. : Восток – Запад, 2007. – 313 с.

4. Савчук І. І. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти позначення суперництва засобами сучасної англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.10.02.04 «Германські мови» / І. І. Савчук. – Донецьк, 2007. – С. 9–10.