ЕМОЦІЙНА РЕАКЦІЯ
РЕЦИПІЄНТА ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО РІШЕННЯ
Сучасне суспільство, визначене як інформаційне,
розвивається на тлі й завдяки процесам глобалізації, технологізації та
інформатизації. Світ стає умовно меншим. Завдяки цьому зростає роль міжнародних
інформаційних обмінів. В їх основі лежить передача думок і особливостей способу
мислення, навіть емоцій і інтонацій (через пунктуаційні знаки, іноді, особливий
порядок слів, сучасну тенденцію використовувати смайли) за допомогою знаків і
символів.
Зрозуміло, що кожна держава об’єднує людей у межах
певного політичного, економічного, соціального, культурного й мовного
середовища. За сучасних умов відбувається дуже активний обмін інформацією між
людьми всередині держави та з представниками інших держав. Проте якщо раніше
процеси обміну інформацією між державами відбувались на офіційному рівні, із
залученням державної влади, то зараз вони перемістились у неофіційну площину.
За цих умов засоби масової комунікації стали тією ланкою, яка об’єднала весь
світ, і на сьогодні у процесах міжнародного обміну інформацією незамінною стає
міжнародна журналістика. Оскільки сучасні засоби масової комунікації формують
картину світу як для індивіда, так і для мас, важливою стає її адекватна передача
для різних мовно-культурних середовищ. У цьому процесі ключову роль відіграють
перекладачі.
Ми вирішили порівняти заголовки одних і тих самих новин,
написані різними мовами (українською, англійською, італійською, російською) на
сайті Міжнародні новини: euronews.com та проаналізувати емоційну реакцію, яку вони в нас
викликають. У випадково обраному повідомленні мова йшла про постійний обстріл
міста Дебальцеве на Сході України та про евакуацію з нього півтори сотні
мешканців. Розглянемо заголовок англійською мовою: «Heavy shelling in eastern Ukraine forces civilians to
flee». По-перше, узаголовку відсутня назва конкретного міста, у якому ці
події відбуваються, тобто можна припустити, що важливим є не назва міста, а
події, які там мають місце. По-друге, помітною є велика кількість слів, які
викликають здебільшого тривожні емоції (heavy
shelling, forces, to flee). Причому, саме поняття shelling (артилерійський
обстріл), згідно з тлумачним словником англійської мови, вже має у своєму
значенні компонент «сильний» («heavy fire of artillery to saturate an area rather than hit a specific target» [6]), але у заголовку воно ще більше посилюється прикметником «heavy». Крім цього, у заголовку чітко простежується, що
страждають від обстрілів саме цивільні, оскільки вони вимушені тікати.
Якщо розглянути заголовок того самого тексту російською
мовою, то можна побачити дещо іншу картину: «Дебальцево: бои и эвакуация
населения». Перш за все, у російському заголовку на відміну від
англійського, зазначена назва міста Дебальцеве, а замість певної кількості
слів, які викликають занепокоєння, бачимо лише одне: «бои». У російському
заголовку мешканці не тікають, як у англійському, а їх евакуюють, що теж
викликає зовсім різні емоції у реципієнтів, які читають новини російською та англійською
мовами.
Український заголовок: «Дебальцеве: бої за місто та
евакуація під прицільним вогнем» має спільні риси з російським, але більш чітко
вказує, що для українського читача важливо знати про евакуацію людей із міста,
незважаючи на надскладні обставини.
Заголовок італійською: «Ucraina. Fine settimana di combattimenti a Debaltseve», здається,
здебільшого констатує факт, а не покликаний викликати емоції у реципієнтів. У
заголовку вказано країну, місто, але посилання на «вихідні» (fine settimana), може навести на думку, що новини про ці події
висвітлюються країною не кожного дня.
Якщо порівняти реакції, які викликає кожний з наведених
заголовків, то можна побачити, що всі вони дуже різні. Так, англійський
заголовок викликає у реципієнта паніку та тривогу, російський ніби дає
зрозуміти, що ситуація під контролем, а про мешканців турбуються
(евакуюють), український підкреслює, що
незважаючи на дуже складну ситуацію, мешканців намагаються врятувати, а
італійський є здебільшого інформаційним та менш емоційно забарвленим.
Англійський та український заголовки можна назвати такими, які мають за мету
викликати у реципієнтів певні емоції, тобто мають установку на переконання, а
російський та італійський заголовки, скоріше, просто передають інформацію, а отже,
мають установку на інформацію. Звісно, це також може бути обумовлено важливістю
цих подій для кожної із країн та сприйняттям ситуації журналістом і
перекладачем.
Таким чином, від індивідуального рішення перекладача
залежить адекватна й еквівалентна передача значень і вибір певного значення з
низки подібних залежно від професійної компетентності й досвіду перекладача.
Література
1. Корунець І. В. Вступ до
перекладознавства : [навч.
посібник] / Корунець І. В. – Вінниця :
Нова Книга,
2008. – 515 с.
2. Корунець І. В.
Порівняльна типологія англійської та української мов : [навч. посібник] /
Корунець І. В. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 459 с.
3. Лингвистические
аспекты теории перевода – Ереван : Лингва, 2007.
– 307 с.
4. Швейцер А. Д. Перевод и
лингвистика (о газетно-информационном и военно-публицистическом переводе) /
Швейцер А. Д. –
Москва :
Воениздат, 1973. – 281 с.
5. De Oliveira Branco S. An account of the functional approach of
translation applied to online journalism / Sinara de Oliveira Branco // Translatio.
– 2012. – №1. – С. 51-69.
6. Online English
dictionary [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: www.vocabulary.com.
Комментариев нет:
Отправить комментарий