Про Окремі аспекти АСИМІЛЯЦІЇ
АНГЛІЙСЬКИХ і ФРАНЦУЗЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ у НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Усучасній лінгвістиці простежуються полярні підходи до
осмислення основного змісту процесу запозичення: поширеному традиційному
розумінню запозичення як проникнення елементів з однієї мови в іншу мову протистоїть його пояснення як створення
власними засобами мови своїх елементів за допомогою творчої імітації,
приблизного копіювання або структурного моделювання по аналогії з іншомовними
зразками [5, 68].
Традиційний підхід до розуміння запозичення, презентує Л.
П. Крисін: «Запозичення — елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична
конструкція і тому подібне), перенесений з однієї мови в іншу, в результаті
мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови в іншій»
[2, 101].
На думку неолінгвістівзапозичення визначається як вільна
творчість людини, яка імітується і асимілюється, але не копіюється, іншою
людиною, потім ще третьою, поки воно не пошириться по значно більшій області
[1, 89].
Н. М. Шанський під запозиченням розуміє процес освоєння
мовою деяких запозичених фактів [4], що дає підстави деяким лінгвістам
використовувати терміни «запозичення» і «асиміляція» як синоніми [3, 142].
Л. П. Єфремов розрізняє два етапи включення слова
іншомовного походження в мову - засвоєння і освоєння, пограничним моментом яких
є момент запозичення, після якого слово в тій або іншій мірі закріплюється в
мові. Роз'яснюючи ці терміни, Л. П. Єфремов пише: «Засвоєння є швидкий,
миттєвий процес, навпаки, подальше усвоєння запозиченого слова - це процес,
який, перш за все, пов'язаний з часом, тому що протікає поступово» [4].
Обґрунтованим ми вважаємо потрактування запозичення як
складного мовного процесу, завершенням якого є створення нового для мови слова,
а суттю, що зумовлює весь процес і що веде його до завершення, фонетичну зміну
запозиченого іншомовного матеріалу і надавання йому граматичної оформленості.
Причини запозичення англіцизмів зумовлені
екстралінгвістичними факторами, а саме:
− економічні та політичні умови, вагомі для позначення
деяких термінів і понять, пов'язаних з цією областю;
− культурні явища, важливі для позначення культурних
напрямів і реалій,
− технологічні фактори, пов'язані зі швидкими темпами
розвитку технологій;
− побутові явища, напр.. для позначення предметів одягу.
Основною причиною англомовних запозичень є необхідність
найменування якоїсь речі або поняття, для позначення якого у мові-реципієнті
немає мовних засобів. Іншими словами, екстралінгвістичні причини запозичень
виходять на перший план тоді, коли в ужитку з'являється якесь нове явище, назву
якому засобами мови-реципієнта підібрати неможливо.
Екстралінгвістичні фактори переважають також і серед
причин запозичення галліцизмів. Але можна також додати ще й фактор «віяння
моди». Ще однією причиною є необхідність найменування нового поняття або предмета,
оскільки запозичувати найменування разом з новим поняттям набагато простіше,
ніж шукати відповідні позначення в рідній мові. Пов'язано це і з тим, що
останнім часом кількість нових технологій і побутових предметів нестримно
росте, а сучасний темп життя просто не залишає часу замислитися про
синонімічні поняття в рідній мові.
Провідними шляхами запозичень як англіцизмів, так и
галліцизмів є вплив:
− різних культур: як відомо, у кожен період свого розвитку
німецька мова підпадала під вплив різних мов: спочатку латини і грецької, за часів Середньовіччя –
французької, в епоху Відродження - італійської, у Нові часи – англійської;
− реклами, яка охоче використовує англіцизми та
англоамериканізми, щоб пропагувати інший, більш престижний в очах пересічного
громадянина, спосіб життя і, відповідно, спонукати, шляхом придбання
відповідних товарів, приєднатись до нього;
− сучасних мультимедійних технічних засобів, особливо
інтернету, де зручніше оперувати єдиною,зрозумілою для більшості англомовною
термінологією.
Відповідно до проаналізованого нами у магістерській
роботі матеріалу в сучасній німецькій мові переважають галліцизми – 315 одиниць
із загальної кількості 577 одиниць, що складає 55% проаналізованого
матеріалу, англіцизми та
англоамериканізми становлять 262 одиниці, що складає 45% проаналізованого
матеріалу.
Таке відносно невелике переважання галліцизмів зумовлено,
на наш погляд, їхньою спорідненістю з латиною, давньою порівняно з англійською
мовою, тим більше порівняно з її американським варіантом, та її
тривалим у часі впливом на німецьку мову.
З огляду на морфологічні особливості запозичень було
встановлено що:
− дієслова налічують 28 одиниць (11%) серед англіцизмів та 18 одиниць
галліцизмів, що складає 6% від загальної кількості.
− іменники налічують 183 одиниці (70%) серед англійських
запозичень, та 272 одиниці французьких
запозичень, що складає 86% від загальної кількості галліцизмів.
− прикметники – 25 одиниць серед
галліцизмів, що складає 8% від загальної кількості та 51 одиниця серед англіцизмів (19%).
Домінування іменників можна пояснити тим, що основною
причиною запозичень є необхідність найменування якоїсь речі або поняття. За засобами утворення запозичень, серед яких
виділяють фонетичні запозичення, конверсію та калькування, нами було
встановлено, що:
−
фонетичні або повні запозиченняскладають 175 одиниць (67%
від загальної кількості англіцизмів) та 260 одиниць, що складає 82% від
загальної кількості галліцизмів;
−
випадківконверсіїсеред англіцизмів виявлено 51, що
становить 19% від загальної кількості та 14 одиниць серед галліцизмів, що
складає 4% від загальної кількості французьких запозичень.
−
наявні 49 одиниць калькування, що становить 14% від
загальної кількості англійських запозичень, а також 41одиницюкалькування галліцизмів, що становить 14%.
З огляду на засоби утворення запозичень серед англіцизмів
і галліцизмів переважають фонетичні запозичення, які увійшли в німецьку мову в
своїй похідній звуковій формі, певним чином модифікованій відповідно до
німецької фонетичної системи, і в більшості випадків зберігли незмінною
властиву їм семантику.
Перспективу подальших досліджень
англіцизмів і галліцизмів у сучасній німецькій мові вбачаємо вивчення специфіки
функціонування англіцизмів і галліцизмів у текстах різних типів, напр,
публіцистичних, художніх тощо.
Література
1.
Гак В. Г. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого
языка : [учеб пособие для студентов фак. и ин-товиностр яз.]
/ В. Г. Гак, Е. В. Гулыга, Е. В. Розен. – Л.
: Просвещение, 1977. – 160 с.
2. Крысин Л. П. Заимствование лексическое / Л. П. Крысин
// Энциклопедический словарь юного филолога. Серия : Языкознание)
/ сост. М. В. Панов. – М. : Педагогика, 1984. –
С. 101–103.
3.
Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной
жизни / Л. П. Крысин // Русский язык конца XX столетия
(1985–1995) : сб. науч. ст. – М. : Яз. рус. культуры, 1996. –
С. 142–161.
4.
Роль заимствований в современном языке [Электронный ресурс]. – Режим
доступа : http://chemodan.com.ua/news/2005/01/2213.html.
5.
Чернышева И. И. Лексические заимствования в лексико-семантической
системе языка / И. И. Чернышева // Лингвистика и
методика : сб. науч. тр. –М. : МГИИЯ им. М. Тореза, 1970. –
Вып. V. – С. 68–73.
Комментариев нет:
Отправить комментарий