понедельник, 27 апреля 2015 г.

Г. С. Григоренко м. Житомир (Загальне мовознавство)


ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НЕГАТИВНОГО ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ СТРАХУ В АНГЛОМОВНОМУ ПРОЗОВОМУ ДИСКУРСІ
Сучасна гуманістична лінгвістична парадигма характеризується врахуванням людського фактора як чинника комунікативних процесів. Комунікативна діяльність людини пов’язана з емоційною сферою, емоції відображаються на всіх рівнях мови, взаємодіючи з мовною системою. Свідомість людини, відображаючи образи навколишньої дійсності, поєднує їх з суб’єктивно-емоційним ставленням [2, 7-9]. Емоції при цьому отримують мовне втілення у семантиці мовних одиниць.
Вивчення природи емоцій та їх ролі в житті людини є об’єктом дослідження низки суспільних та гуманітарних наук. Базові визначення та класифікації емоцій знаходяться в межах розробок психологічної науки. Поняття «емоції» визначається як особливий клас психічних станів людини, які виражають її оцінне ставлення до життєвих ситуацій, до власної діяльності та діяльності інших осіб. Це форма відображення внутрішнього стану людини або зовнішнього світу.
В нашому досліджені негативну емоцію страху ми розглядаємо як форму вияву відповідного емоційного стану, оскільки психологічні розвідки свідчать про те, що емоція страху виявляється сукупно – як в емоційних переживаннях, так і у внутрішніх та зовнішніх фізіологічних реакціях.
Психологи відносять емоційний стан страху до негативних емоційних станів та визначають страх як емоційний стан, який відображає захисну біологічну реакцію людини при переживанні нею реальної або уявної небезпеки для здоровґя й благополуччя [1, 497]. Причиною страху може бути як присутність чогось загрозливого, так і відсутність того, що дає безпеку.
Аналіз лексикографічних джерел свідчить, що лексема fear в сучасній англійській мові визначається як: 1) an unpleasant emotion caused by the threat of danger, pain, or harm; 2) a feeling of anxiety concerning the outcome of something or the safety of someone.
Відповідно до класифікації В. І. Шаховського, вербалізація емоцій здійснюється за допомогою таких лінгвістичних засобів як: 1) номінація емоцій (лексичні одиниці, що містять лише поняття про певні емоції); 2) дескрипція (опис зовнішньої експресії: міміки обличчя, очей, губ; пантоміміки; тембру голосу, інтонації); 3) експлікація (безпосереднє вираження емоцій через афективи, конотативи та потенціативи) [3, 5-6].
Згідно з результатами проведеного дослідження, негативний емоційний стан страху можна назвати, описати та виразити. Номінантами страху виступають емотивно нейтральні слова, які лише передають поняття про цю емоцію. Сюди можна віднести такі лексеми як fear (страх), panic (паніка), terror (жах) та синонімічні їм одиниці. Для опису психофізіологічних симптомів емоційного стану страху слугують мовні одиниці, семантика яких містить і логіко-предметне, і емотивне значення. Для безпосереднього вираження емоції страху слугують афективи, семантику яких складає тільки емотивне значення.
У прозовому дискурсі негативна емоція страху може передаватися за допомогою реплік персонажа, коли він описує свій емоційний стан, або словами автора. В обох випадках ця негативна емоція передається за допомогою спеціальної лексики. До складу такої лексики входять усі самостійні частини сучасної англійської мови, що містять у собі сему ‘afraid’ (наляканий).
Досліджуючи особливості вербалізації негативного емоційного стану страху, ми аналізуємо емоційно навантажені уривки, взяті з англомовних прозових творів, що відображають життєву реальну спонтанну емоційну комунікацію соціально-побутової тематики. При виборі ілюстративного матеріалу ми беремо до уваги: а) контекст, в якому розвивається емоційна ситуація; б) слова автора, які описують негативний емоційний стан страху персонажів; в) номінації невербальних засобів, до яких відноситься міміка, просодія, жестикуляція, проксеміка тощо; г) репліки персонажів, через які вони описують власні емоційні переживання чи переживання інших персонажів.
Проілюструємо функціонування вказаних вище чинників прикладами вербалізації емоційного стану страху з романів Ніколаса Спаркса «Остання пісня» та «Тиха Гавань», де на репрезентацію емоції страху вказують як номінанти цієї емоції terror, panic, terrified, так і інші слова. Наприклад, з контексту видно, що причиною виникнення негативного емоційного страху персонажу стала пожежа в будинку, в якому знаходилися діти: “I need to open the window!” she screamed, shaking herself free. “This is the only way out!” Peering closer, Katie realized that the frame had been painted shut, probably years ago. She didn’t know what to do, but the sight of the two children staring at her in terror cleared her head. She looked around, frantic, finally seizing the rocking chair [5, 340].
Слова автора показують, що герої переживають страх: “Let me go!she cried, hating the sudden panic in her voice [4, 142] і описують стан страху персонажів за допомогою невербальних засобів, які виражають вегетативні симптоми стану страху: She stopped, feeling her breath catch in her throat [4, 77]; She could feel her heart pounding, she could hear her own frantic breaths [4, 78].
Про вираження страху персонажем викликаного втечею від чоловіка-тирана свідчить його репліка, в якій описує свій емоційний стан: “I was just trying to imagine how you must have felt after hanging up on that final call from Kevin. When he still thought you were at home. I’ll bet you were relieved.” “I was. But I was also terrified. And at that point, I still didn’t have a job and didn’t know what I was going to do” [5, 235].
Отже, емоційний стан страху належить до базових негативних емоційних станів, що вербалізуються в романах Ніколаса Спаркса «Остання пісня» та «Тиха Гавань» через номінацію, дескрипцію та експлікацію. Перспектива дослідження вбачається нам в аналізі особливостей вербалізації інших негативних емоційних станів у творах Ніколаса Спаркса.
Література
1. Варій М. Й. Загальна психологія / Варій М. Й.  – К. : «Центр учбової літератури», 2007. – 968 c.
2. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / Шаховский В. И.  – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1987. – 188 с.
3. Шаховский В. И. Что такое лингвистика эмоций / В. И. Шаховский // Мир лингвистики и коммуникации. – 2008. – № 3. – С. 1-11. – Режим доступу: http://tverlingua.ru/archive/012/3_shakhovsky.pdf.
4. Sparks N. The Last Song / Sparks N.  – New York : Grand Central Publishing, 2009. – 253p.
5. Sparks N. The Safe Heaven / Sparks N. – New York : Grand Central Publishing, 2010. – 375 p.

Комментариев нет:

Отправить комментарий