ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
З ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ
Етимологія фразеологічних одиниць передбачає
встановлення та описання джерел походження, зокрема, генетичного зв’язку між
фразеологізмами та їхніми прототипами [2, 263]. Дослідження етимології
фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом сприяє розумінню їхньої
«внутрішньої форми», їх правильному осмисленню на сучасному етапі розвитку
мови. Воно є важливим для виявлення механізму їхнього семантичного розвитку, адже
спосіб переосмислення фразеологічних одиниць обумовлюється характером їхньої
генези [3].
Розуміння природи географічної назви як лінгвістичного та
культурно-історичного явища дозволяє представити топонім як комплекс
екстралінгвістичних (фонових) знань, асоціацій, уявлень про назву та об’єкт (за
яким закріплений топонім), а також
наявної лінгвістичної інформації про топонім [1, 339]. Дані фразеологічних, етимологічних, тлумачних
словників і збірників прислів’їв, приказок та крилатих виразів свідчать про те,
що фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові мають
національно-культурну специфіку, де національне
– це назви, що позначають характерні для даного народу реалії (національно
марковані топоніми), а культурне – це
мовні образи в їхньому відношенні до унікальних для даного етносу ситуацій,
історичних подій тощо.
За даними
фразеологічних словників більшість фразеологічних одиниць з топонімічним
компонентом залишаються на периферії словникового складу (мають позначки selten,veraltend) через те, що асоціативні зв’язки географічної
назви невідомі й незрозумілі сучасному поколінню носіїв німецької мови (напр. Anno Leipzig einundleipzig – розм., жарт., застар., рідк. «дуже давно»). У
таких випадках потрібен етимологічний аналіз, завдяки якому може бути
встановлена мотивація власної назви й усієї фразеологічної одиниці в цілому.
З точки зору генези фразеологічні
одиниці можна поділити на дві групи. У групі національно-культурних фразеологізмів з топонімічним компонентом
виділяють наступні підгрупи:
1)
фразеологічні одиниці, обумовлені соціально-історичними факторами: Wir müssen nicht in das Zurzacher Schiff – розм., жарт. «не будемо гнати
коней; нема чого квапитись». Поява фразеологічного звороту пов’язана з
Цурцахським ярмарком на Верхньому Рейні, який раніше був досить значною подією.
Відвідувачі ярмарку повинні були прийти на берег у певний час, отже, мали
поспішати, бо інакше вони ризикували пропустити корабель, який переправляв
пасажирів лише один раз на день.
2)
фольклорні,
тобто звороти, які пов’язані з народними повір’ями, легендами, казками,
байками, іграми:
J-n nach Buxtehude wünschen – розм. «посилати когось дуже далеко, @ до
чорта». Український переклад відображає дещо інші образи сприйняття світу, ніж
німецький оригінал: концепт «далеко»
пов’язується, в першу чергу, з «чужим» простором, де живе нечистий дух. У
німецькій мові назва маленького містечка у нижньосаксонському окрузі Штаде
використовується у значенні «дуже далеко, де відбуваються дивні події». Щоб
підкреслити неймовірність подій, які мають місце в Букстехуде, вираз часто має
доповнення: In Buxtehude, wo
dieHunde mit dem Schwanz bellen – букв. «дуже далеко, де собаки гавкають
хвостом».
3) фразеологічні одиниці, які
походять від літературних джерел (літературних цитат, авторських афоризмів,
сентенцій тощо):
In der großen Seestadt Leipzig – букв. «у великому морському місті
Лейпцигу». Це кажуть іронічно, бажаючи піддразнити мешканців міста, бо через
Лейпциг не тече жодна річка. Вираз бере початок від жартівливого вірша Г.Й.Ганзена
“Die Wassernot in Leipzig”.
У групі міжкультурних фразеологічних одиниць з топонімічним
компонентомвиокремлюють наступні підгрупи:
1)
фразеологічні одиниці, джерелом виникнення яких є антична міфологія:
Lethe trinken – висок. «забути про все на
світі; канути в Лету». Лета, за грецькою міфологією – річка забуття в
підземному царстві. Душі померлих, напившись з неї води, нібито забували
назавжди про своє земне життя. Назва річки стала символом забуття. Звідси: Lasst uns Lethe trinken! – висок.
«повернемо це в небуття! Забудемо про це!»
2) фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом, в основі яких полягає
біблійна міфологія:
Sich nach den Fleischtöpfen Ägyptens zurücksehnen – літ., застар., рідк. «тужити за колишнім
щасливим життям». Згідно з біблією ізраїльтяни скаржились на голод у пустелі,
куди їх привели Мойсей та Аарон, і тужили за колишнім життям у Єгипті, де вони
мали вдосталь м’яса та хліба.
Слід
відзначити, що біблійні фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом, а
також звороти, пов’язані з античною міфологією, історією та літературою мають
відповідники в багатьох мовах. Наприклад:
нім. Den gordischen Knoten durchhauen;
Ägyptische Finsternis
англ. To cut the Gordian knot; Egyptian
darkness
франц. Trancher le noeud gordien;
рос. Разрубить гордиев узел; тьма египетская
укр. розрубати гордіїв вузол; єгипетська
темрява
3) фразеологічні одиниці з топонімічним
компонентом, що запозичені з інших європейських мов:
а) які базуються на історичних
подіях:
Sein Waterloo erleben – патет., рідк. «зазнати поразки у вирішальній справі». Ватерлоо, селище в
бельгійській провінції Брабант, увійшло в європейську історію як остання,
вирішальна битва, де Наполеон І. зазнав поразки.
б) пов’язані з казками, легендами, байками, баладами інших народів:
(ein) Sesam, öffne dich! – «(такий собі) Сезам, відчинися!».
Вираз походить з відомої казки “Алі Бабá і сорок розбійників” збірки східних казок “Тисяча й одна ніч” і
позначає магічне заклинання, за допомогою якого відкривається скарбниця в
горі.
в) запозичені з іншомовної художньої літератури:
Etwas ist faul im Staate Dänemark – розм., ірон. «не все гаразд у Датському
королівстві; тут щось негаразд». Це калька цитати з трагедії В.Шекспіра
“Гамлет” (пор. англ. «SomethingisrotteninthestateofDenmark»). Славнозвісна
цитата базується, як було доведено ще у 1904 р., на прикрій помилці в
інтерпретації англійського оригіналу. В перекладі з англійської повинно бути: «Es ist etwas krank im Kopf (Geist) von Hamlet». Незважаючи на цю поправку, помилка в перекладі залишилась невиправленою,
а вираз, що набув переосмисленого значення, збагатив німецьку фразеологію.
Етимологічні джерела фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом
німецької мови дуже різноманітні. В основі низки фразеологізмів полягають
літературні цитати й авторські афоризми. Джерелом виникнення багатьох
фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом стали історичні події й
факти, культурні й ділові контакти носіїв німецької мови з іншими народами.
Суспільна практика, забуті на цей час традиції й звичаї покликали до життя
багато національно самобутніх зворотів. Частина фразеологічних одиниць з
топонімічним компонентом сучасної німецької мови мала подібну форму ще за часів
античності, однак у таких випадках пізніші запозичення більш імовірні, ніж
безпосереднє походження. Можливо саме тому багато фразеологічних одиниць мають
відповідники в інших мовах. Переважна більшість таких фразеологізмів бере
початок з XV-XVII ст. і є нащадками класичної давнини.
Література
1. Горбаневский М. В. Лингвокультурология и топонимика: новый взгляд на
природу географических названий / М. В. Горбаневский // Функциональная
семантика языка, семіотика знаковых систем и методы их изучения : тезисы
докладов международной конференции. – М. : Российский університет дружбы
народов, 1997. – Ч. II. – С. 339-342.
2. Муравлева Н. В. Аппелятивация имени собственного и фоновые
коннотации / Н. В. Муравлева //
Коннотативный аспект семантики в немецкой лексике и фразеологии. – Калинин :
Изд-во Калининского гос. ун-та, 1987. – С. 75–82.
3. Фірсова Ю. А. Утворення
та розвитокфразеологічниходиниць з топонімічним компонентом (на
матеріалінімецькоїмови) / Ю. А. Фірсова // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО
Київського державного лінгвістичногоуніверситету. Серія : «Філологія.
Педагогіка. Психологія.». – К. : Вид. центр КДЛУ, 2000. – Вип. 1. Мова, освіта,
культура: Наукові парадигми і сучасний світ. – С. 196–204.
Комментариев нет:
Отправить комментарий